ПРИКОНЕЧЧЯ, ЧЯ,
Приконеччя, чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 420.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРИКОПАТИ, СЯ. →← ПРИКОНЕЧНИК, КА,